Податок на землю
ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 206 ЗЕМЕЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ Є ПЛАТНИМ
ХТО ПОВИНЕН ПЛАТИТИ:
Власники земельних ділянок, часток (паїв):
- фізичні особи (громадяни);
- юридичні особи;
- фізичні особи-підприємці.
КОЛИ НЕОХІДНО СПЛАТИТИ:
- юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – щомісячно рівними частками, упродовж 30 календарних днів відповідно до декларації;
- фізичним особам (громадянам) – упродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
СКІЛЬКИ НЕОБІДНО СПЛАТИТИ:
- За земельні ділянки, НГО яких проведена (ст. 274 ПКУ):
- не більше 3% від НГО;
- для земель загального користування – не більше 1% від НГО;
- для сільськогосподарських угідь – 0,3% - 1% від НГО;
- для лісових земель – не більше 0,1% від НГО.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
- За земельні ділянки, НГО яких не проведена (ст. 277 ПКУ):
- за ділянки, розташовані в межах населених пунктів, або за їх межами – не більше 5% від НГО ріллі по області;
- для сільськогосподарських угідь – 0,3% - 5% від НГО ріллі по області;
- для лісових земель – не більше 0,1% від НГО ріллі по області
ВІД СПЛАТИ ПОДАТКУ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ (ст. 281 ПКУ):
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКУ ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЗА ВИДОМ ВИКОРИСТАННЯ У МЕЖАХ ГРАНИЧНИХ НОРМ:
- для ведення особистого селянського господарства (не більш як 2 га);
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах (не більш як 0,25 гектара), в селищах (не більш як 0,15 гектара), в містах (не більш як 0,10 гектара);
- для індивідуального дачного будівництва (не більш як 0,10 гектара);
- для будівництва індивідуальних гаражів (не більш як 0,01 гектара);
- для ведення садівництва (не більш як 0,12 гектара).
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (ст. 281.3. ПКУ).
ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (ст. 14.1.72 ПКУ)
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІ - землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди. (ст. 14.1.73 ПКУ)
ОБ'ЄКТАМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМ ПОДАТКОМ Є:
-земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
-земельні частки (паї), які перебувають у власності.
БАЗОЮ ОПОДАТКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну оцінку яких не проведено.
РОЗМІР (СТАВКА) ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної податкової служби України.
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ НАРАХУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ Є:
а) дані ДЗК; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї). (ст. 286 ПКУ).
НАРАХУВАННЯ
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ст.286 ПКУ)
Категорії
НовиниОстанні новини